Верба плакуча
Верба є символом суму і стійкості: витримує повені та посуху одночасно
Верба плакуча — одна з найромантичніших рослин садової архітектури, що впродовж століть надихала художників і поетів. Походить вона з південно-східних регіонів Азії, але настільки природно прижилася на берегах річок та озер Європи і Північної Америки, що стала невід'ємною частиною нашого уявлення про класичний ландшафт. У XVIII столітті верба плакуча здобула неймовірну популярність, коли англійські та французькі садівники обрали її символом сентиментального паркового стилю, який вони впроваджували по всьому світу.
Пізнати вербу плачучу просто — її витончені, стрункі гілки, подібні до золотих ниток, звисають майже до самої землі, створюючи ефект легкої, ледь уловної сумності. Садівники можуть вибирати як повнорозмірні форми дерева, так і компактніші сорти, ідеальні для скромніших садів. Особливо ефектна верба навесні, коли на її гіллях розпускаються м'які, срібляві сережки — справжнє свято після зими. Восени листя набирає теплих золотистих тонів, а зимою голі гілки рисують на небі графічні, майже японські силуети.
Ця рослина — цариця вологих місць, і найкраще вона розвивається поблизу води з постійною, щедрою вологістю. Однак верба виявляється вдячною й в менш ідеальних умовах, якщо їй забезпечити сонячне місце та достатньо світла для розвитку елегантних гілок. Вона піддається обрізуванню, хоча природна форма звичайно найбільш ефектна і не потребує втручання.
Дивовижна стала історія її латинської назви — «babylonica», яка насправді походить від помилки ботаніків, які помилково пов'язували цю азійську красуню з Вавилоном. Та й гарна помилка — вона лише посилила романтизм і таємничість, які оточують цю рослину. Якщо у вас є можливість посадити вербу біля водойми, беріться за це без вагань: вона буде дарувати спокій і красу поколінням садівників.
Верба плакуча — посадка і місце
Декоративні плакучі гілки, краща біля води
Як поливати Верба плакуча
Іде в ріст лише при постійній вологості
Підживлення та обрізка: Верба плакуча
Укоротити довгі гілки що торкаються землі