Ліщина (Фундук)
Запилення ліщини відбувається ще взимку: пилок розноситься вітром при –15°C
Ліщина — одна з найдавніших культивованих рослин, яку люди вирощують уже понад три тисячі років. Походить вона з помірних регіонів Європи та Азії, де й досі трапляється в дикому вигляді. Цей листопадний кущ добре пристосувався до європейського клімату і став улюбленцем садівників на всьому континенті. Непередбачувана, але надійна — саме так можна охарактеризувати ліщину в саду.
Розпізнати ліщину легко: це компактний кущ з округлою кроною, гладкою сірувато-коричневою корою й овальними листям. На початку весни, ще до розпускання листків, з'являються довгасті сережки — вони починають пилити ще в лютому-березні при морозах, розносячи пилок вітром на багато метрів. Горішки дозрівають до вересня-жовтня, приховані в karakterистичних листяних обгортках, що надають їм неповторного виду. Існує чимало сортів, від дикої ліщини до більш врожайного фундука — різниці в агротехніці практично немає.
У саду ліщина — багатофункціональна рослина. Вона чудово виглядає в живих огорожах, групових посадках, а також як поодинокий акцент на газоні. Хороші сусіди для неї — горіх волоський, аронія та смородина, які разом створюють жвавий, плодовитий куточок саду. Ліщина без претензій до ґрунту, любить сонячні місця, але терпить і напівтінь, потребує лише помірного поливу та світлої обрізки старих пагонів.
Й ось найцікавіше: запилення ліщини — це зимовий феномен. Коли за вікном мороз до –15°C, сережки раптово «прокидаються» й активно розповсюджують пилок. Це еволюційна хитрість, адже вранішній запил дає дерево більше часу на розвиток плодів. Якщо у вас у саду досить місця й ви любите горішки власного врожаю, ліщина — це відповідь на ваші молитви.
Ліщина (Фундук) — посадка і місце
Хащ-кущ, легко розмножується, горіхи смачні
Як поливати Ліщина (Фундук)
Помірний полив
Підживлення та обрізка: Ліщина (Фундук)
Видалити 4–5 найстаріших пагонів