Софора японська
Цвіте найпізніше з листяних дерев — у серпні–вересні, коли інші вже відцвіли
Софора японська — справжня королева осінніх садів, яка дарує нам свої чарівні квітки тоді, коли більшість дерев уже давно вступили в період спокою. Це листяне дерево походить з Китаю та Японії, де його шанували протягом багатьох століть, визнаючи символом довголіття та мудрості. В Європу софора потрапила в XVIII столітті і з тих пір завойовує серця садівників своєю незвичайною красою та невибагливістю.
Проста та елегантна — ось головні характеристики софори. Її гілки покриті парноперистим листям, яке створює м'яку, ажурну крону, а наприкінці літа дерево розквітає гронами дрібних кремово-білих квіток, які видаються майже фантастичними на тлі зеленого листя. Цвітіння починається у серпні і триває до вересня, заповнюючи повітря нежним, солодким ароматом. У деяких садах можна зустріти компактніші сорти софори, які чудово підходять для менших ділянок, але класичні форми здатні виростати на помітне дерево.
У саду софора японська універсальна й товариська. Вона прекрасно поєднується з клеродендрумом, будлеєю та інщими пізноцвітуючими рослинами, створюючи композиції, які залишаються привабливими до самих морозів. Це надійний медонос — у період цвітення дерево стає справжнім раєм для бджіл і метеликів, коли їжі вже мало. Після цвітіння утворюються цікаві стручки, які додають рослині летнього характеру.
Якщо ви шукаєте дерево, яке не потребує постійної уваги, надійне навіть у посухи та маловибагливе до ґрунту — софора японська ваш идеальний вибір. Це рослина, яка нагороджує садівника красою, не вимагаючи взамін багато зусиль, і радує своїм цвітінням тоді, коли вся решта природи вже готується до зимового сну.
Софора японська — посадка і місце
Пізноцвітна, мед першого класу, медонос серпня-вересня
Як поливати Софора японська
Посухостійка після вкорінення
Підживлення та обрізка: Софора японська
Тільки мертві та хворі гілки