Рябчик царський
Цибулини рябчика садять у саду для відлякування кротів і мишей
Рябчик царський — це одна з найбільш декоративних весняних цибулинних, яка покорила серця садівників ще в XVI столітті, коли потрапила до Європи з гірських районів Ірану та Афганістану. Її історія в культурі налічує понад чотири століття, а популярність не згасає й дотепер. Характерна темна, блискуча цибулина цієї рослини мала статус справжини екзотики в європейських садах минулого, і вважалася ознакою вишуканого смаку.
Висока, величава рослина розкривається у квітні–травні справжнім «царським» дійством: від вершину стебла звисають колокільчасті квітки у тонах помаранчу, яскравої жовті та багряниці. Верхівка стебла увінчана пучком зелених листків, що піднімаються угору, ніби корона. На сьогодні садівники можуть обирати з кількох сортів — від класичного яскравого помаранчу до ніжної кремової палітри. Кожна рослина справляє враження архітектурної скульптури в саду.
У дизайні рослина незамінна: її висока, чітка форма добре працює на клумбах поміж низькорослими весняними квітами, а також у змішаних композиціях із тюльпанами та мускарі. Рябчик царський вдало заповнює той період, коли перші квіти вже відцвіли, але літо ще не розпочалось. Цікаво, що крім декоративної цінності, рослина має чудову репутацію серед городників: дикі популяції давно вже знають про це, а от садові враги — кроти та миші — дуже не люблять цибулини рябчика і обходять їх стороною.
Якщо у вас є садовий клапоток, де весна розпочинається з особливо квітнючого настрою — місце для рябчика царського уже чекає.
Рябчик царський — посадка і місце
Цибулинна, відлякує гризунів
Як поливати Рябчик царський
Зменшити полив після відмирання листя
Підживлення та обрізка: Рябчик царський
Зрізати після пожовтіння