Ракитник гіллястий
Ракитник — алегорія відродження: цвіте на старих нітрозагнилих гілках
Ракитник гіллястий — один із тих кущів, що перетворює травневий сад на суцільне золото. Його тонкі дугоподібні гілки буквально зникають під хмарою яскраво-жовтих метеликоподібних квітів, і в цей момент важко повірити, що взимку рослина виглядає майже мертвою — сірі голі прути без жодного натяку на листя.
Батьківщина ракитника — Західна Європа, де він вільно росте на піщаних схилах, узліссях і вересових пустошах. В Україні він прижився як декоративна культура, особливо цінується у ландшафтних посадках на бідних і схилових ділянках, де інші рослини відмовляються рости. І це не випадково: ракитник належить до родини бобових і збагачує ґрунт азотом через бульбочкові бактерії на коренях — справжній піонер і меліоратор у світі рослин.
Окрім краси, ракитник має практичну цінність: його гнучкі пагони здавна використовували для плетіння кошиків і виготовлення мітел — звідси й народна назва. У народній медицині рослина відома своїми сечогінними властивостями, хоча сьогодні її частіше садять заради естетики, ніж лікування.
У саду ракитник гіллястий добре поєднується з хвойними, вересом і злаковими травами. Він швидко росте і рясно цвіте вже на другий-третій рік після посадки. Єдине, чого він не пробачає — важкий перезволожений ґрунт і пересадку у дорослому віці. Вибирайте місце відразу і назавжди: коренева система ракитника чутлива до порушень. Після цвітіння злегка вкорочуйте пагони — це підтримує компактну форму і стимулює рясне цвітіння наступного сезону.
Ракитник гіллястий — посадка і місце
Красивоцвітний, посухостійкий, отруйний
Як поливати Ракитник гіллястий
Посухостійка після вкорінення
Підживлення та обрізка: Ракитник гіллястий
Зрізати торішні пагони на 2/3 після цвітіння