Хурма лотосова
Назва Diospyros від грецьк. 'їжа богів' — через смак плодів
Хурма лотосова — одна з найстаріших плодових культур, яка походить із Західної Азії та протягом століть поширилася по всьому Середземномор'ю. Ця рослина відома людству з часів античності, коли її плоди цінувалися за солодкість і поживність. Сьогодні вона залишається улюбленицею садівників завдяки своїй невибагливості та надійності в суворих кліматичних умовах.
Хурма лотосова вражає своєю елегантністю: витончені листя з легким глянцем, дрібні квітки у червні та маленькі круглі плоди розміром з горошину, які набувають золотисто-помаранчевого кольору. На відміну від китайської хурми, плоди цього виду значно скромніші за розміром, але їх особливість у тому, що вони стають справді їстівними й смачними саме після перших морозів — природна «консервація» для зимового збору. Рослина розвивається в компактне деревце з розлогою кроною, яка створює чудовий декоративний ефект в садах.
Для успішного вирощування хурми лотосової досить обрати сонячне місце з добре дренованим ґрунтом — вона непривередлива до складу й легко адаптується до різних умов. Чудово поєднується в саду з яблунею, сливою та айвою, створюючи гармонійну композицію старинного плодового саду. Посухостійка природа цієї рослини робить її ідеальним вибором для регіонів з нестійким зволоженням.
Країна і дивина цієї рослини полягає в його ботанічній назві: Diospyros означає не що інше як «їжа богів» — честь, яку їй дали давньогрецькі натураліста за неповторний солодкий смак плодів після заморозків. Коли восени листя набувають багровилих тонів, а дерево убирається в золоті і оранжеві плоди, розумієш, чому його називали подарунком богів. Це чудовий вибір для тих, хто прагне додати до свого саду давно забутої культури, яка не вимагає багато уваги, але дарує неповторну красу й смак.
Хурма лотосова — посадка і місце
Плоди після морозів їстівні, декоративна восени
Як поливати Хурма лотосова
Посухостійка після вкорінення
Підживлення та обрізка: Хурма лотосова
Видалити тільки хворі гілки